Google Scholar (Google Академія)

Вільна система індексації наукових публікацій усіх форматів і дисциплін. Започаткована у 2004 році, наразі ця база даних налічує понад 400 мільйонів документів. Google Scholar містить більшість рецензованих журналів ЄС і США, продукцію найбільших наукових видавництв, дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках, використовується як інструмент експертного оцінювання результативності роботи науковця. Особливістю Google Scholar є індексація не тільки статей із фахової періодики, а й тез доповідей, розділів книг, методичних та інструктивних матеріалів тощо із можливістю самостійної модерації вмісту профілю автором. Це, з одного боку, дозволяє комплексно представити науковий доробок ученого, а з іншого – наражає базу даних на звинувачення в індексації неперевірених публікацій.

Реєстрація у системі Google Scholar є безкоштовною та загальнодоступною. Для реєстрації новий користувач має володіти доступом до двох активних поштових скриньок – при авторизації використовується акаунт Google (поштовий сервіс Gmail), а для підтвердження професійної афіліації – корпоративна поштова скринька вченого в установі, де той працює (наприклад, username@nas.gov.ua).

Google Scholar здійснює індексацію наукових публікацій незалежно від наявності у вченого авторського профілю (останній лише дозволяє зібрати всі проіндексовані у системі публікації вченого в одному обліковому записі, керувати ними та отримувати аналітику). Тому одразу після реєстрації та підтвердження корпоративної скриньки новий користувач Google Scholar має змогу знайти вже проіндексовані системою власні публікації, використовуючи при пошуку найвживанішу форму власного імені латинкою (питання різночитань при транслітерації українських прізвищ є ще однією мотивацією самостійно впорядкувати власні публікації у профілі Google Академії). У випадку, якщо певна публікація не знаходиться при пошуку, Google Scholar залишає користувачеві можливість додати її власноруч; при цьому варто врахувати, що розрахунок цитувань здійснюється системою лише для публікацій, проіндексованих автоматично. Важливо також «відсіяти» з власного профілю автоматично додані публікації авторів-однофамільців. Для повноти профілю бажаним є зазначення низки ключових теґів, що характеризують наукову діяльність користувача Google Scholar.

         Коли в авторський профіль додано принаймні одну публікацію, Google Scholar розраховує для користувача його наукометричні показники (зрозуміло, що вони є тим коректнішими, що повніше заповнений профіль). На правій панелі акаунту Google Scholar наводяться 5 наукометричних показників, що згенеровані автоматично на підставі наявних у системі бібліографічних посилань:

  • власне кількість цитувань публікацій науковця (загальна та протягом 5 останніх років);
  • h-індекс (індекс Гірша), що визначається як «n» публікацій, кожна з яких процитована щонайменше «n» разів; скажімо, для науковця, що має 100 публікацій, проіндексованих у Google Scholar, 10 з яких мають 5 і більше цитувань, а решта 90 – менше 5 цитувань, індекс Гірша дорівнюватиме саме 5-ти;
  • i10-індекс, що є кількістю публікацій, які мають 10 і більше цитувань;
  • графік цитованості, що дозволяє відстежувати динаміку цитувань публікацій науковця (розраховується з дати першого цитування, проіндексованого системою);
  • мережа співавторства, що формується автоматично з авторів, з якими науковець мав спільні публікації, і ранжується за кількістю таких спільних публікацій; дозволяє судити про приналежність дослідника до певних наукових гуртків або шкіл.

         Завдяки використанню загальноприйнятих форматів метаданих Google Scholar дозволяє вільно імпортувати дані до інших бібліометричних систем та цифрових ідентифікаторів. Скажімо, для наповнення профілю вченого в ORCID необов’язково здійснювати пошук окремих публікацій, достатньо отримати через власний профіль у Google Scholar файл у форматі BibTeX та імпортувати його в обліковий запис ORCID. Також у Google Scholar передбачено можливість оформити бібліографічні посилання на публікації у поширених світових форматах APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver тощо через інструмент Reference Manager.