Цифрова спадщина
Сучасне розуміння поняття збереження культурної спадщини включає діяльність у галузі створення цифрового ресурсу спадщини. Процеси оцифрування та представлення в цифровому середовищі об’єктів історико-культурної спадщини є важливим сегментом розвитку сучасної інфраструктури знань: освіти, науки, культури.
Національні та наукові бібліотеки на сьогодні є скарбницями культурних здобутків українського народу, носіями національної пам'яті і загальнолюдських духовних цінностей, невід’ємною складовою національної культурної спадщини. Унікальний універсальний фонд Національної бібліотеки України імені В. І . Вернадського, «Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, архівний фонд та депозитарій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. № 1709 віднесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Фонди НБУВ є дзеркалом та джерельним відбитком розвитку української держави та суспільства в цілому. Ці фонди є об'єктом соціогуманітарних досліджень з метою введення інформаційних джерел до наукового та культурного обігу. Важливим напрямом бібліотечної діяльності в період формування цифрового суспільства є створення цифрових фондів та порталів національної спадщини, віртуальна реконструкція̈ цілісних історико-культурних колекцій.
 |
 |
 |
Відповідно до вимог цифровізації НБУВ активно розвиває новий напрям наукових досліджень - цифрову гуманітаристику: переведення в цифровий формат культурної спадщини і формуванням спеціальних баз даних; створення цифрових колекцій і архівів; формуванням та джерелознавчий аналіз корпусів текстів; підготовка електронних мультимедійних наукових видань; візуалізація, статистичний та бібліометричний аналіз даних; створення баз даних і знань, електронних довідників.
